Эпиграфы, планы и аннотации к школьным сочинениям. Много информации для рефератов, курсовых, контрольных и просто для себя. Статьи, расположенные на проекте написаны разными людьми
Колекція творів: Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського "Гроза»
Гроза - явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після изнуритель-ний жари, живлющу вологу після суши. Вона несе очища-ющее, що обновляє дію. Таким "ковтком свіжий віз-духу", новим поглядом на життя стала в літературі середи-ни XIX століття п'єса А. Н. Островського "Гроза". Велика русявий-ская ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали авторові багатий творчий матеріал. Драма пролунала як траги-ческий голос часу, як лемент народної душі, що не бажає більше терпіти гніт і неволю. В "Грозі" Островський возвра-тился до своєї улюбленої тематики, до зображення сімейно-побутового конфлікту в купецькому середовищі. Але усвідомив він цей конфлікт у його внутрішньому драматичному розвитку, довів до рішучої розв'язки й тим самим уперше вийшов за межі комедійного жанру
Колекція творів: Художня своєрідність поеми Н. А. Некрасова "Кому на Русі жити добре»
Російське суспільство сорокових років XIX століття - часу, у яке почалася літературна діяльність Н. А. Некрасо-Ва, - активно шукало шляхи розвитку Росії. Тоді вже доста-точно чітко визначилися такі плини й напрямки обще-ственной думки, як офіційна ідеологія, славянофиль-ство, західництво; у цей же період ішло формування ре-волюционной демократії, очолюваної Бєлінським і Герці-Ном.
Колекція творів: Фольклорна основа поеми Н. А. Некрасова "Кому на Русі жити добре»
Поема "Кому на Русі жити добре» була задумана автором як епохальний добуток, завдяки якому читач зміг би позна-комиться з обстановкою в послереформенной Росії, побутом і вдачами різних шарів суспільства, подібно тому, як декількома десятилети-ями раніше інший росіянин письменник, Н. В. Гоголь, задумував "Мертві душі». Однак Н. А. Некрасов (як і Гоголь) так і не закінчив свій добуток, і воно стало перед читачем у вигляді уривчастих глав. Але навіть незакінчена поема дає досить повну й об'єктив-ную картину положення селян, того, чим вони жили й у що вірили після скасування кріпосного права. Це було б неможливо показати без використання фольклорного матеріалу: стародавніх звичаїв, суе-верий, пісень, прислів'їв, приказок, примовок, прикмет, обрядів і т.д. Вся поема Некрасова створювалася на основі цього живого фольклорно-го матеріалу
Колекція творів: Дикої й Кабаниха - "Самодури російського життя»
А. Н. Островський у п'єсі "Гроза», написаної їм в 1859 році, показав побут і вдачі російського провінційного суспільства того часу. Він розкрив проблеми моралі й недоліки цього суспільства, які ми й спробуємо розглянути, показавши головні риси самодурства деяких персонажів п'єси. У цьому випадку має сенс взяти двох найбільш яскравих перед-ставителей суспільства часів Островського - Дикого й Кабани-Ху. Розглядаючи цих персонажів окремо й порівнюючи їх, ми зможемо виявити основні риси самодурства й також деякі пороки й недоліки
Юрій Тинянов затверджував: "Маяковський відновив поетичний образ, десь загублений із часів Держави-На». Зіставивши поезію Державіна з поезією Маяковського, я переконався в правоті цього твердження. Державін любив розсовувати обрії почуттів поетичним словом, стремил-ся до масштабності образів. Але я особисто більше схильний счи-тать, що Маяковський по глобальности охоплення, по ощущени-ям земної кулі як одного цілого ближче до поета Уитме-Ну, якого переводив Корній Чуковський. У цьому амери-канском поеті, припускаю, Маяковський черпав свою гло-бальность.
Микола Олексійович Некрасов, так само, як Пушкін, зна-кому нам з раннього дитинства. Ще не вміючи читати, ми із завмиранням серця слухаємо, як дідусь Мазай в, повіддя рятує зайців:
Колекція творів: Мотиви народної творчості в поемі "Кому на Русі жити добре»
Мотив - це значеннєвий елемент, що повторюється в преде-лах ряду добутків. Поема "Кому на Русі жити добре» - це епос, що зображує життя у всій її повноті й многооб-разии, він показує життя всього російського народу, недумки-мого без фольклору. У своїй поемі Некрасов дуже багато чого взяв з народної творчості, але й багато чого привніс внего.