Біблія - це релігійний і літературний пам'ятник. Вона відома всьому людству, переведена на 1800 мов миру. Біблію називають по -різному: Священним Писанням, Словом Божим, Книгою книг, Книгою порятунку, але найпоширеніша назва - Біблія, що затвердилося в християн ще в IV сторіччі
Епіграфом до мого твору стали слова М. Горького. А сама я, для початку, сказала б скромніше: «Людина - це частина живої природи». Звичайно, дуже особлива частина. Що ж робить людини особливим? Мені здається, безперечна істина: «Я мислю, виходить, я існую».
Відкриваючи томик стародавніх віршів, ми щораз зустрічаємося із чудом. Давним - давно стали порохом імперії, зотліли одягу, будинку, квіти, зник слід багатьох поколінь, а ми усе ще чуємо - через сотні років! - звуки давно, що умолкнули голосів, стукіт серць, наповнених ніжністю, гнівом, любов'ю або спокоєм. Зі сторінок поетичних збірників віє на нас слабким ароматом вечірніх квітів, шумом сосон у підніжжя гори, заходом морських водоростей, далеким дзенькотом бронзових дзвіночків у дворі стародавнього храму...
Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно-політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі «Що робити?». У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство майбутнього, де всі люди щасливі й безтурботні, вільні й веселі, де до небес піднімаються величезні будинки, на полях працюють машини, і де «люди живуть радісно, відпочиваючи після радості праці». У своєму романі Чернишевський зобразив це суспільство невипадково, він хотів сказати, що таке майбутнє створять нові люди, такі як Віра Павлівна, Лопухів, Кірсанов і «особлива людина», «орел» Рахметов. Саме він - «сильний і» людина, що вміє, близький до народу, веде Росію до світлого майбутнього. Готуючись до суспільного перевороту, до «дренажу», що повинен змусити дворян трудитися, він знав, що йому доведеться винести не мало випробувань на своєму шляху для того, щоб досягти заповітної мети - звільнення народу. Рахметов постійно тренує своє тіло, навантажуючи себе фізичними вправами: спить на цвяхах, коле дрова, напевно, намагаючись чи зрозуміти здатний він на досягнення цієї не легкої мети. Сам герой по своєму походженню із дворянської сім'ї, але він продає всю свою спадщину, тому що не може й не хоче приймати таку порожнечу інтересів аристократів. Маючи величезну мужність, Рахметов відмовляється від любові й щастя яке для всіх інших є змістом їхнього життя. Такі люди зливаються зі спільною справою так, що воно ставати для них необхідністю
«Пісня про Роланда» належить французькому героїчному епосу середньовіччя. У її основі лежать легенди про похід Карла Великого - французького короля. Головний герой цієї поеми - Роланд. У його образі втілилися подання французького народу про лицарство, героїзм і патріотизм
Твір на тему: - «Найбільші істини - найпростіші». Л. Н.Толстой. (По одному з
Говорять, що шкала геніальності має два ризики, що відзначають цю геніальність, - на самому початку й у самому кінці лінійки. Дійсно, наскальні малюнки наших далеких пращурів по-своєму виразні, як виразні статуї острова Великодня. «Дівчинка на кулі» Пикассо написана із граничною простотою, як і голуб цього ж художника. І навіть якби він не створив Тернику» і безліч інших картин у найрізноманітнішій стилістиці виконання, ці прості роботи принесли б йому славу
Походи ці називалися хрестовими, тому що вживали імператором для звертання язичників вхристианство.
З «Пісні» ми багато довідаємося про правила лицарської доблесті й честі, адже в образі головного діючої особи - лицаря Роланда народ втілив всі свої подання про воїна - герої