Эпиграфы, планы и аннотации к школьным сочинениям. Много информации для рефератов, курсовых, контрольных и просто для себя. Статьи, расположенные на проекте написаны разными людьми
Звертання до прямих оцінок допоможе нам осмислити характер Алеши: адже на підставі того, як оцінює людина навколишніх, можна судити й про нього самому. Алеша представляється учням добрим, справедливим. Вони відзначають, що йому близькі такі люди, як бабуся, Циганок, Григорій Іванович. Хлопчикові подобалися бабусині казки тому, що в них добро завжди перемагало зло. Йому подобалися забави й ігри Циганка тому, що вони були добрих і веселими, а сам Циганок нагадував улюблених героїв бабусиних казок. Алеша ненавидів жорстоких і злих людей. Вони викликали в нього відраза. Він тягся до всього гарного в житті й ненавидів все погане й зле
Матеріал глави VIII буквально невичерпний. Який би епізод не був узятий для аналізу («Знайомство Алеши з Гарною Справою», «Гарна Справа слухає бабусине оповідання», «Гарна Справа розмовляє з бабусею», «Гарна Справа й Алеша любуються природою», «Гарна Справа працює», «Прощання Гарної Справи з Алешей»), він дає найбагатший художній матеріал для розуміння характерів Гарної Справи й Алеши, Читачі знайомі з висловленнями Алеши про навколишніх його людей і про життя. Тепер важливо вдуматися в оцінки Гарної Справи, зрозуміти його відношення до життя й людей, і зрівняти його висловлення з висловленнями Алеши.
Коротка довідка про письменника з підручника-хрестоматії, із читання якої ми можемо почати знайомство із цією темою програми, якоюсь мірою визначає логікові знайомства з текстом оповідання «Нахаленок», допомагає намітити найважливіші напрямки, на яких хотілося б зосередити увагу читачів: поетичний опис степової природи, станичного побуту; активне й драматичне, що стрімко розвивається дію; рішуче втручання героїв у долі своєї країни. В оповіданні надзвичайно своєрідно звучить ленінська тема - у ньому немає живого Леніна, але є сприйняття його, життя ленінських ідей у долях, думках і мріях, почуттях і вчинках героїв оповідання
Мир не повинен забувати жахи війни, розлуку, страждання й смерть мільйонів. Це було б злочином перед полеглими, злочином перед майбутнім, ми повинні пам'ятати про війну, про героїзм і мужність минулими її дорогами, боротися за мир — обов'язок всіх живучих на Землі, тому однієї з найважливіших тем нашої літератури є тема подвигу радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Цього року ми святкували День Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Час усе далі відсуває від нас події того років, але воно не владно над пам'яттю, що передає з покоління в покоління моральну суть подвигу, доконаного російським народом в ім'я порятунку людства від фашизму. Я не можу повною мірою відчути той біль і страждання, які випали на частку учасників тої війни, але хочеться розібратися, що стояло за героїзмом, харчувало його, було його ґрунтом. Що дозволило в «сорокові фатальні» не просто вистояти й перемогти, але й залишитися в цій жорстокій боротьбі людиною? Якими були ті, кому ми зобов'язані своїм життям?
Завжди буває багато бажаючих розповісти про зустрічі Фоми Коршунова з Леніним, про революцію. Потрібно лише, щоб і оповідачі й слухачі не тільки згадували факти, але й прагнули розібратися в тім, як вони характеризують учасників подій, шукали в цих епізодах причину й джерело Мишкиного сну. Переказ епізодів з життя станиці вводить нас у гущавину напруженої боротьби, кожне із хвилюючого читача подій неодмінно зв'язується з Мишкиной долею. Про це говорить і назва оповідання. Розжарення громадянської війни бачимо ми через долю хлоп'яти, що встиг стати милим і близьким читачеві
Боже мій, тільки зараз... я зміркував, що він умер у порівняно молодому віці, а от здавався завжди старше: і по статечно-старомодних манерах провінційного бухгалтера, і по зробленому їм у поезії. Перша книга Заболоцкого «Стовпці» була новаторською-новаторській-бентежно-новаторської, ідучи своїми коріннями в раннього Маяковського («Я відразу змазав карту буден»), у хлебниковские ямби, що зламуються зненацька, у живопис Крокувала, Гончаровой і Ларионова. Вся книга була пронизана знущальним презирством до «мурла міщанина», здатного поглинути всі великі ідеї
У центрі оповідання А. Н. Толстого перебуває проблема російського національного характеру, що була надзвичайно актуальна в ті роки. ПРО «таємничий» і «загадковому» російському характері на Заході складалися легенди, про мужність російських людей, що зуміли зупинити дотоле непереможні фашистські полчища, писали багато поетів, письменники, журналісти в нашій країні й за рубежем. А. Н. Толстой звернувся до цієї проблеми не тільки тому, що вона була злободенна, але й тому, що проблема російського національного характеру хвилювала його протягом усього творчого шляху. Слід зазначити також, що про героїчний характер російської людини писали не тільки Російські письменники, але й великі художники минулого. Як приклад можна привести вже добре відомі учнем добутку: поему А. С. Пушкіна «Полтава», повість Н. В. Гоголя «Тарас Бульба».