Творчество, фотоискусство, работы великих мастеров

Історичне чуття Лермонтова

Саме ті форми східного укладу, які Лермонтов сприймав як мертві, окостенілі й застійні, усіляко поэтизиро-иплись слов'янофілами. Лермонтов розкривав одну із самих уразливих сторін слов'янофільства, що зароджувалося: нерозуміння слов'янофілами неостановимого руху історії. Як би не ставитися до сучасної цивілізації - нехай навіть негативно, вона означає все-таки рух, а не застій. У цьому змісті Лермонтов виступає Як теперішній просвітитель. Але одночасно сам рух, опоетизований в «Суперечці», веде до загибелі природи:

полная версия текста...

«Тройка» («Что ты жадно глядишь на дорогу»)

«Тройка» («Что ты жадно глядишь на дорогу») в свое время стало народной песней, а это – высшая степень признания творчества какого-либо автора народом. Значит, то, что нарисовал в нем Некрасов, судьба безвестной героини, могла быть понята и принята близко к сердцу многими.

полная версия текста...

Воля й сила, старезність і несвобода в поезії Лермонтова

Воля й сила, старезність і несвобода - у таких поетичних образах виступає в Лермонтова порівняння століття минулого й століття нинішнього. Герої 1812 року теж виглядають богатирями в зіставленні з «нинішнім плем'ям». Увага до соціальних питань буття обумовило розбіжність Лермонтова зі слов'янофілами й у погляді на процес історичного розвитку. Заперечуючи сучасний європейський мир, Лермонтов не міг слідом за слов'янофілами уповати на відродження старих форм соціального життя. Хід розвитку цивілізації, як і сама цивілізація, його не задовольняє, але він виділяє в історії зовсім не ті риси, які залучали слов'янофілів. Саме феодальне суспільство представляється Лермонтову сонним царством, настывшим, нерухливим.
полная версия текста...

Центральная тема произведения «В дороге»

Центральная тема произведения – два мира, две России. Важно понять, что это разделение было реальным и трагическим. Суть стихотворения «В дороге», его поэтические приемы продиктованы пониманием этой трагедии. Рассказ о воспитании Груши в дворянском мире, ее судьба после возвращения в деревню и последние две строчки стихотворения, в которых снова звучит речь проезжего барина. Почему ямщик на предложение барина развеселить его отвечает такой невеселой историей собственной жизни? Психологически это объясняется тем, что для ямщика в данное время нет более важного вопроса, чем его несчастная семейная жизнь, он думает об этом неотступно. А поэту такой поворот сюжета дает возможность развернуть картины двух миров.

полная версия текста...

Зовнішній мир у лірику Лермонтова

У лірику 1837-1841 років відчутне змінюється відношення поета до об'єктивного миру, до чужої свідомості, у тому числі й до свідомості юрби. У зрілій ліриці зовнішній стосовно героя мир починає займати усе більше помітне місце; Лермонтов тепер прагне до того, щоб його особисте переживання одержувало основу, і не тільки в загальному плані, але і як дане, конкретне почуття, обумовлене конкретними обставинами. Звідси зростає й інтерес до зовнішнього миру. У віршах з'являються точні побутові реалії, вказуються час, ті або інші соціальні явища.
полная версия текста...

Переказ роману Довженко «Зачарована Десна» – Глава дев’ята

- От будеш ти обпалювати в пеклі за от такі слова! - заступився за добродії сблагодарностью.

Тут Христу довелося почути за воду таке, котрого чув жоден засідатель за невідповідні справи. Так ще хтось пустив провокаційний слух, начебто попадя у великий пост їла скоромне, котре вона одержувала вприпуст із закритого попівського розподільника. Галасу було багато. Однак, коли вдуматися, це не були антирелігійні безбожні розмови. Сидячи на дахах з неосвяченими пасками серед потопленої худоби, що вірують, мабуть, хотіли, щоб бог був небагато уважніше до створеному їм миру. Простіше говорячи, їм хотілося від бога, матері божої й всіх святих, чогось кращого, а не таких гнітючих і несвоєчасних неприємностей

полная версия текста...

«Путешествие из Петербурга в Москву» МЕДНОЕ

"Во поле береза стояла, во поле кудрявая стояла, ой люли, люли, люли, люди..." Хоровод молодых баб и девок; пляшут; подойдем поближе, - говорил я сам себе, развертывая найденные бумаги моего приятеля. Но я читал следующее. Не мог дойти до хоровода. Уши мои задернулись печалию, и радостный глас нехитростного веселия до сердца моего не проник. О мой друг! Где бы ты ни был, внемли и суди {А. М. Кутузов, к которому обращается Радищев, находился с 1789 г. в Берлине. Далее следуют записки, принадлежавшие автору "Проектов в будущем" ("Хотилов", "Выдропуск").}.

полная версия текста...